Бюлетень ЗСП

Адміністрація Спілки анонсує видання власного друкованого органу Бюлетеня Закарпатської спілки пасічників “Срібний край”,  що висвітлюватиме найбільш важливі та актуальні теми бджільництва, інформуватиме пасічників спілки про проведену роботу та об’єднуватиме всіх небайдужих пасічників для досягнення спільних цілей.  Бюлетень виходитиме щокварталу. Серед пасічників Закарпатської області розповсюджуватиметься безкоштовно через адміністрації районних громадських організацій та ініціативні групи пасічників.

 

В єдності – наша сила

 

Бюлетень №2 / 12.18.

Закарпатської спілки пасічників

«Срібний край»

 

«Під лежачий камінь – вода не тече».

Кажуть в народі, коли говорять про необхідність певних змін та цілком конкретних дій, необхідних для вирішення певних завдань. Очевидно, що в нас пасічників, є чимало невирішених завдань. І ці завдання мають не лише приватний, а і державницький характер. Цілком зрозумілим є факт, що певні позитивні зміни в галузі бджільництва можливі тільки за ініціативи та активної участі в цих процесах самих пасічників. Тому, що ніхто окрім нас з вами не знає в чому саме і як саме необхідно допомагати пасічникам, що для галузі є найбільш важливим в коротко часовій та далекій перспективі, ніхто в державі не є більшим патріотом галузі ніж самі пасічники. Але для того, щоб щось змінювати в галузі, необхідно мати соціальну вагу своїх слів та їх аргументацію. Соціальна вага громадської (у нашому випадку пасічної) спільноти визначається, перш за все степенем їх згуртованості та, кількістю її членів. Аргументація слів звернень громади формується через призму значення їх діяльності для суспільства, економічних переваг та наукових пояснень. Таким чином, ми, логічно, прийшли до висновку, що для виживання бджолярської галузі необхідно провести справжнє об’єднанням всіх пасічників в єдину максимально численну громадську спільноту (бо у трьох нянь – дитя негодоване), до якої можуть і зацікавлені прислухатись високопосадовці будь-якого рівня. Особливу вагу громадському об’єднанню пасічників надає її тісний зв’язок з науковими закладами, періодичними виданнями, інформаційними ресурсами.

У підтвердження вищесказаних слів, слід навести приклад успішної співпраці Громадської спілки ЗСП «Срібний край», що ще тільки рік тому утворена з шести районних громадських організацій, із Закарпатською ОДА, відділом розведення та селекції карпатських бджіл ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича», Об’єднанням матководів України, Спілкою пасічників України. Завдяки спільним скоординованим діям,у 2018 році проведено 10 навчально-просвітницьких семінарів в різних куточках Закарпатської області. У березні поточного року за ініціативою ЗСП «Срібний край» та за сприяння начальника департаменту сільського господарства Закарпатської ОДА п. Леся Ю.Ю., вперше в області проведено круглий стіл з визначеним складом учасників на тему «Розвиток бджільництва Закарпатської області та збереження карпатських бджіл». Результатом зустрічі стало ознайомлення керівництва області з проблемами галузі, визначена необхідність тісної подальшої співпраці Закарпатської ОДА з Громадською спілкою пасічників та створена спеціалізована Координаційна рада, розроблено та затверджено Положення про її діяльність

Наступним визначальним кроком в поглибленні подальшої співпраці Громадської спілки пасічників та Закарпатською ОДА, стало проведення засідання Координаційної ради в розширеному форматі Наради за головуванням заступника голови Закарпатської ОДА п. Мікуліна В.П., участю начальника департаменту сільського господарства Закарпатської ОДА п. Леся Ю.Ю., підтримкою першого заступника голови Закарпатської ОДА п. Дурана І.П., 8 спеціалістів відділів та управлінь, представників агенції регіонального розвитку, керівників племінних бджолорозплідників, племінних господарств, науковців, керівників громадських організацій пасічників. Доповідачі аргументовано доносили до керівництва області своє бачення найважливіших загроз для бджільництва, шляхів їх подолання та вирішення. На зустрічі, зокрема, презентовано проект перспективної Комплексної програми розвитку бджільництва Закарпатської області (розробленою фахівцями Інституту бджільництва), частина з положень якої була використана для розширення функціональності вже прийнятої Програми розвитку тваринництва в Закарпатській області в частині бджільництва.

Особливо важливим, зокрема, є рішення про створення на території Закарпатської області заповідних територій – суцільних масивів чистопородних карпатських бджіл у формі генофондних господарств. Вирішено про створення, на початковому етапі, таких генофондних господарств на землях існуючих державних природоохоронних територій (заповідників), або поблизу них. Мова йде, перш за все, про НПП «Синевир» та Карпатський біосферний заповідник. Озброївшись сучасними методиками та багатофункціональним програмним забезпеченням MorphoXL, яке надали провідні фахівці Об’єднання матководів України Доскоч І.М. та Довгуник І.А., пасічник з с.м.т. Колочава Маркусь В. та пасічник з НПП Синевир Беца В. провели перший початковий етап обстеження гірських пасік у визначеному ареалі. За матеріалами отриманих обстежень спільно з науковцями відділу розведення та селекції карпатських бджіл ННЦ Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича розробляється поетапна багаторічна програма зі збереження автохтонних карпатських бджіл Міжгірської екосистеми українських Карпат в частині діяльності генофондного господарства в межах населених пунктів Свобода-Мерешор.

Розпочати подібні завдання по збереженню місцевих карпатських бджіл у формі суцільних масивів в гірському Рахівському районі намічено в 2019 році. Для реалізації проекту необхідно також створити в Рахівському районі  племінну пасіку карпатських бджіл, яка б могла позитивно впливати на покращення місцевих бджіл та брати участь в інших селекційних програмах.

Рис. 1 Відсоток чистопородних сімей досліджених районів Закарпатської області за даними відділу розведення та селекції карпатських бджіл ННЦ Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича.

Одним з найважливіших завдань діяльності ЗСП Срібний край є покращення породності на пасіках Закарпатської області. Це завдання актуальне, оскільки за даними наведеними в рис. 1 поширення чистопородних карпатських бджіл є вкрай невисоким.

Переймаючи позитивний досвід наших колег, зокрема, з Чехії, та країн Прибалтики, вирішити це завдання можна тільки спільними зусиллями громадських організацій, племінних пасік, племінних бджолорозплідників та держави. На жаль понад 90 % чистопородних племінних маток з атестованих господарств Закарпаття реалізовується за межі області і України. Тому необхідно створювати відповідні економічні стимули для суттєвої зміни ситуації. Відомо, що вартість племінного маточника складає 20% від вартості плідної матки. Тому поширення саме маточників є найбільш економічно обґрунтованим. Ще більш важливим при цьому є і збереження генетичних алелей місцевих бджіл через участь в природному паруванні місцевих трутнів. Для масового поширення на пасіки Закарпатської області маточників від чистопородних сімей необхідно передбачити повернення 75% ринкової вартості маточників суб’єктам племінної справи державою. Тоді тільки 25% вартості маточників оплачуватимуть пасічники. Маточники можна відбирати для передачі пасічникам незапечатані у віці 3-ох денної личинки, що ще більш економічно вигідно.«Молоді» маточники добре витримують тимчасові пониження температури до 18-200С навіть до 6 годин. Транспортувати їх зручно в спеціальних пінопластових футлярах в поліетиленових кульках із замком. Тільки масове поширення відселекціонованого племінного матеріалу чистопородних карпатських бджіл на пасіках краю може покращити  їх конкурентоспроможність  на  ринку України та Світу, підняти рентабельність нашого бджільництва.

Серед тем, на які не тільки в Закарпатті, але і у всій державі практично не звертають уваги, є проблематика погіршення кормової бази бджільництва. Для забезпечення поступального розвитку галузі бджільництва в Закарпатській області необхідно, також, вивчити багатий досвід прикордонних країн ЄС з комплексного розвитку народногосподарського комплексу, де галузь бджільництва займає вагоме місце та рентабельно функціонує. Особлива увага в країнах з передовим бджільництвом приділяється забезпеченню бджіл природними медодаями, в тому числі за рахунок суттєвого покращення кормової бази бджільництва шляхом цілеспрямованого культивування медодайних деревних, кущових та трав’янистих рослин на землях, що дозволяють таке культивування.

Показовим є приклад, зокрема, Угорщини (площа 93тис. км2.), де на душу населення країни виробляється найбільше меду в Європі – близько 3,1кг. Загальний об’єм товарного меду, що виробляється  в Угорщині складає 25-30 тис. тон, з яких близько половини – це мед з білої акації. Для порівняння в Україні (площа 603,6 тис. км2) щорічно виробляється близько 90 тис. тон. меду, 70% з якого – це мед з просапних культур, що має найнижчу ціну на світовому ринку та менший за ціну меду з білої акації в три рази. В Угорщині зосереджено 2/3 наявних в Євросоюзі насаджень з білої акації, ця рослина дуже широко культивується та формує основу енергетичної безпеки країни. Біла акація характеризується дуже високою медодайністю (понад 500кг нектару з гектару). Калорійність деревини прирівнюється до деревини з дуба звичайного, тоді як енергія росту білої акації випереджає енергію росту дуба звичайного в 4,5 разів. Уже в чотирьох річному ріці на 1 гектарі суцільного акацієвого лісу в ґрунті накопичується близько 300кг азоту за один рік. За цим корисним показником біла акація є абсолютним лідером. Унікальність білої акації полягає в тому, що сумарний економічний ефект непрямого лісокористування (мед, азот у ґрунті та ін.) в 3,5 рази переважає прямий прибуток від деревини акацієвого лісу у віці зрілості.

Саме тому, в багатьох прогресивних країнах вирощування медодайних дерев є справою вигідною, саме тому ці проекти розробляє та фінансує держава. Для довідки, зокрема,  в Угорщині спеціально для потреб бджільництва культивують понад 30 порід дерев та кущів, близько 20 видів трав’яних рослин.

Закарпатська область України має потужний потенціал для широкого культивування цілої низки медодайних культур. Пересічний рельєф, різноманітна вертикальна зональність, високий відсоток земель захисного функціонального призначення дозволяють розробляти та впроваджувати відповідні програми диверсифікації (зміни) лісокористування та складу деревних та кущових культур, щоб подібно до Угорщини, принципово підняти обсяги товарного виробництва в галузі бджільництва, збільшити розведенський потенціал галузі та суттєво покращити експортний товарний потенціал Закарпатської області в цілому, формувати енергетичну безпеку держави.

На першому етапі в Закарпатській області було б доцільно розробити та впровадити пілотні проекти зі створення спеціальних медодайних лісових та рослинних угідь поблизу стаціонарних племінних пасік з розведення чистопородних карпатських бджіл відселекціонованих типів: Вучківського, Говерли, Рахівського, Синевир.

Пасічникам для успішного культивування білої акації з насіння, необхідно проводити його передпосівну підготовку – скарифікацію (механічне пошкодження оболонки насінин). На практиці це зручно здійснювати змішавши насіння акації з найдрібнішою фракцією камінців 2-6мм (кар’єрних висівок) у пропорції 1:10 та інтенсивно вимішуючи цю суху суміш впродовж 3-5 хв. електричною дрилю з міксерною насадкою у металічному відрі. Потім до суміші необхідно додати 3 частини річкового піску, змішати, долити окропу до інтенсивного зволоження і залишити на ніч, розгорнувши тонким шаром на горизонтальній поверхні. Обов’язково висаджувати на наступний день, загортаючи невелику порцію насінин разом з піщаним баластом у вологий грунт на глибину 3-5см. При запізненні з посівом насіння акації білої дасть інтенсивні ростові пагони, які неминуче будуть пошкоджені при посіві, що різко зменшить живучість насіння. При дотриманні всіх умов схожість насіння може досягати 40-60%.

Заготовляти насіння акації білої краще пізно восени, після перших заморозків, протягом всієї зими, навіть весною. Висушене насіння можна зберігати до трьох років. Працюючи у великих об’ємах, можна максимально подрібнювати середостіння бобів не відділяючи насіння з наступним проведенням скарифікації. Культури акації білої можна створювати з березня до червня. Краще планувати висівання білої акації напередодні прогнозованого циклону дощів.

«Вода – камінь точить» – говорить народна мудрість. Не може не бути позитивного результату, якщо ми всі будемо йти до однієї спільної мети.

 

ВО редколегії: Гайдар В.А., Папп В.В., Керек С.С.

При використанні матеріалів бюлетенів посилання обов’язкове.

Тираж 1000шт

Матеріал підготовлено редколегією по матеріалам проекту Комплексної програми розвитку бджільництва Закарпатської області та звітів роботи ЗСП Срібний край.

Серед пасічників Закарпатської області розповсюджується безкоштовно





В єдності – наша сила

 

Бюлетень №1 / 08.18.

Закарпатської спілки пасічників

«Срібний край»

 

Важливі аспекти використання фумігаторів та дещо про боротьбу з варроатозом бджіл.

Пройшло понад десять років з часу початку  використання українськими пасічниками фумігаторів, які більше відомі під назвами димові гармати, Варомори та інші. Очевидно, що жоден з методів боротьби з цією винятково небезпечною інвазією, не викликав в пасічному середовищі такої великої кількості часом діаметрально протилежних думок та поглядів. Високий інтерес до обробки бджіл методом фумігації має ряд об’єктивних пояснень. Перш за все, раніше відомі методи та засоби боротьби не завжди задовольняли пасічників у повному обсязі. Чимало пасік до «ери» використання фумігаторів якщо не гинули , то в значній мірі страждали від варроатоза бджіл, недотримуючи товарної продукції. Пасічники втрачали значні кошти на придбання недешевих вітчизняних чи дорогих імпортних препаратів, витрачали чимало часу для проведення непродуктивних обробок своїх бджіл. Та чи повністю вирішена існуюча проблема зараз з появою фумігаторів? Очевидно, що ні! І причиною цьому є перш за все, не недолік чи перевага того чи іншого методу обробок бджіл від кліща варроа. За умови  правильного, згідно розроблених інструкцій використання, будь який метод обробки бджіл від варроатозу може дати бажаного ефекту. Для досягнення успіху потрібно, перш за все, підняти обізнаність та дисциплінованість наших пасічників, зокрема при обробці бджіл, підняти культуру їх пасічникування.

Слід окремо наголосити на тому факті, що метод фумігації як і будь-який інший метод не може бути панацеєю в боротьбі з кліщем варроа за умови недотримання основних загальних принципів лікування варроатозу бджіл на пасіках. Метод фумігації є тільки одним із сучасних та ефективних інструментів для досягнення поставленої мети. Враховуючи численні дослідження проблематики варроатозу в Україні та Світі, практичного досвіду окремих пасічників для успішного лікування бджіл слід виділити наступні основні його принципи:

  1. Моніторинг реальної кількості кліщів варроа в бджолиних сім’ях на своїй та, по-можливості, сусідніх пасіках на протязі активного сезону.
  2. Точне знання пасічниками якими саме діючими речовинами (увага -не назвами препаратів!) і в якій концентрації проведено будь-які обробки своїх бджіл.
  3. Використання препаратів з різними діючими речовинами для літніх та осінніх (заключних) обробок.
  4. Чергування різних діючих речовин для літніх та при необхідності заключних противарроатозних обробок кожні два – три роки.
  5. Проведення противарроатозних обробок на всіх приближених (до 3-5км) пасіках в один період однією і тією ж діючою речовиною.

Зупинимось на кожному принципі окремо. Кількість кліщів варроа в бджолиних сім’ях – це інформація про чисельність «ворога № 1» на наших бджолах. Обізнаний пасічник – «озброєний» пасічник. Насамперед слід підкреслити, про те, що запропонована методика визначення закліщеності бджіл абсолютно безпечна. Для її застосування слід дещо переобладнати звичайну скляну одно літрову банку з вінчиком під різьбове з’єднання «Евротвіст». В денці металічної кришки з різьбою вирізаємо круглий отвір, що буде дещо меншим за розмір самої кришки. З металічної сітки з клітинками близько 3х3мм вирізаємо кружечок дещо більшого діаметра за вирізаний отвір в кришці. Вирізану сітку вставляємо в кришку дублюючи денце. Пристрій готовий.

Відомо, що особини кліща варроа в бджолиному гнізді знаходяться нерівномірно. Їх кількість значно більша в розплідній частині на молодих бджолах годувальницях. Тому, приблизно в рівних пропорціях, з різних частин гнізда необхідно послідовно перемістити живих бджіл в об’ємі близько 1\3 від ємкості скляної банки до банки і закрити кришкою з сітчастим дном. Такий об’єм живих бджіл відповідає їх приблизній кількості в 350-400шт. Проби бджіл бажано відбирати від близько 10% сімей на пасіці, що знаходяться в шаховому порядку на точку, відповідним чином маркувати (нумерувати). В майбутні періоди повторно потрібно досліджувати одні і ті ж виділені сім’ї для констатації динаміки зміни кількості кліщів на всій пасіці.  Через сітку засипаємо до банки з бджолами 2 столові ложки цукрової пудри, розминаючи при цьому можливі грудочки. Підручними засобами з зовні закриваємо сітчасте дно кришки і старанно на протязі близько 2х хвилин перетрушуємо бджіл в цукровій пудрі. Перевернувши банку верх дном над ємкістю з водою максимально висипаємо цукрову пудру через сітчасте денце кришки. Всі кліщі варроа плаватимуть на поверхні води. Якщо їх кількість не перевищує 4шт то кількість кліщів близько 1%, що може бути верхньою максимально допустимою межею. При наявності 10-15 кліщів їх кількість може становити близько 3-5%, що свідчить про необхідність додаткових обробок. Присутність на поверхні води 20 і більше кліщів свідчитиме про їх кількість понад 6%, яка є загрозливою для виживання сімей в зимовий період. В окремих пробах перед початком літніх обробок можуть траплятися дослідні сім’ї з понад 15% кількістю кліщів варроа. Доволі часто в практиці після останніх заключних обробок бджіл наявність кліщів варроа в окремих пробах взагалі не діагностується, тобто може складати 0%.

Маючи можливість визначати реальну відсоткову чисельність кліщів ваших сімей можна об’єктивно оцінити ситуацію на пасіці, планувати обробки,  визначитися з доцільністю використовувати ті чи інші препарати з тими чи іншими діючими речовинами як більш чи менш ефективні. Звичайно, якщо добросовісні виробники цих препаратів зазначать які саме діючі речовини і в яких концентраціях містяться в препаратах, що вони виробляють. На цьому етапі потрібна максимальна уважність та вимогливість пасічників до препаратів, якими планують скористатись. Більше того потрібно оголосити тотальний бойкот препаратам в складі яких не зазначено назви та концентрацій діючих речовин. Найчастіше таке вкрай некоректне по відношенню до пасічників, якщо не сказати злочинне відношення можна побачити на препаратах російського виробництва, часом українського і ніколи на препаратах відомих світових марок, що офіційно представлені в Україні. Відсутність зазначеної діючої речовини та її концентрації змушує пасічників «в сліпу боротись з ворогом», може призвести до матової ситуації  в наступних пасічних роках. В цьому, зокрема, часто і ховається причина гибелі сімей від варроатозу.

Ми підійшли до застосування наступного чи не найважливішого принципу в боротьбі з кліщовою інвазією – використання різних діючих речовин та (або) різних методів лікування бджолиних сімей для літніх та осінніх (заключних) обробок. Тобто слід вести розмову про застосування комбінованих методів оздоровлення бджіл, які б унеможливлювали появу та розвиток резистентних (стійких) до тих чи інших препаратів популяцій кліща варроа. Серед факторів, що сприяють появі резистентних кліщів слід віднести, зокрема, категорію експозиції дії тієї чи іншої діючої речовини у просторі бджолиного гнізда. І тут метод фумігації має суттєві переваги перед методом контактної дії (використання акарацидних смужок) чи аерозольними методами обробок, оскільки до мінімуму (2-3дні) скорочує час опосередкованого контактування певної діючої речовини з живими особинами варроа. Короткочасний але інтенсивний вплив обраної діючої речовини, що дозовано введена в простір гнізда бджіл має винятковий ефект і мінімізує можливість кліщів варроа, які залишились живими, виробляти стійкість до діючої речовини, що застосовується. З іншого боку, метод фумігації слід розглядати як один з найбільш безпечних методів лікування бджіл. Дослідження групи чеських науковців в 2006 році це чудово довели. За їх висновками тривале застосування амітразу (в дослідах використовували віск з промислових пасік, де близько 20 років використовували амітраз методом фумігації) для лікування бджіл від вароатозу з використанням мінімальних доз (близько 20мг) активної речовини на рік на одну бджолину сім’ю у вигляді диму не представляє гігієнічного ризику для бджіл, людини і навколишнього середовища і може використовуватись в фармакології та в косметичних цілях.

Найбільша кількість продуктів розпаду діючих речовин, що використовуються для обробок може накопичуватись у гнізді бджіл при використанні водних розчинів методом зрошення чи аерозольними методами. А значить використання цих методів теж може сприяти появі резистентних кліщів. Шанс появи резистентних кліщів до тих чи інших хімічних препаратів на пасіках високий також при застосуванні акарацидних смужок, особливо при перевищенні рекомендованої експозиції їх використання в гніздах бджіл. Появі стійких гібридних популяцій кліща сприяє і міграція кліщів варроа в межах своєї або сусідніх пасік (Гайдар В. Про гібридні кліщі варроа. //Пасічник. – 2013. -№ 11, 12.)

Поява резистентних кліщів можлива, якщо в роботі постійно буде використовуватись одна і та ж діюча речовина навіть при застосуванні різних методів обробки. Подібну негативну практику на багатьох пасіках слід відмітити з застосуванням амітразу в якості діючої речовини в літній та заключний осінній період активного сезону. Чимало пасічників, використовуючи димові гармати обмежуються застосуванням тільки однієї діючої речовини амітразу на протязі всього пасічного сезону. При цьому, потрібно окремо наголосити на специфіці дії цього препарату, а саме максимальній його ефективності в пізньоосінній безрозплідний період. Під час літніх обробок коли кліщі варроа знаходяться в стадії активної життєдіяльності повноцінно харчуються  і активно розмножуються дія парів амітразу не є настільки летальною, щоб всі особини кліща, що осипаються підчас таких обробок гинули. Кількість особин, що проявляють признаки життя після літніх амітразних обробок методом фумігації може сягати понад 30%. Переважна більшість з них намагається покинути гніздо бджіл, інша частина знову підіймається на бджіл. Зрозуміло, що ті особини кліщів варроа, що вижили мають шанс дати більш стійке, резистентне потомство. В осінній безрозплідний період кліщі варроа так само як і бджоли перебувають в стадії сповільнення процесів життєдіяльності тому нервово паралітично дія парів амітразу є максимально можливою і у більшій мірі призводить до гибелі дорослих особин кліща. Ефективність лікування можна додатково підвищити, проводячи заключні осінні обробки бджолиних сімей від кліщів варроа, напередодні перших чи повторних осінніх похолодань, коли бджоли після проведених обробок принаймні 2-3 дні не вилітатимуть з вуликів. Всі кліщі, що осипаються в цей період ( частина з них в живому коматозному стані), без контакту з бджолами на холоді неминуче загинуть. Саме після таких заключних амітразних обробок за умови, що амітраз не використовувався на пасіці в літній період, вдається досягнути 0% кількості кліщів, зокрема досліджених сімей. Такий добрий результат дає підстави планувати хімічні противарроатозні літні обробки на пасіці в наступному сезоні не раніше початку серпня місяця (в окремих випадках середини, або кінця серпня). Це можливо тому, що за умови відсутності інтенсивного перезараження відносно здорових бджолиних сімей від більш уражених (останнє може відбуватися на кочівлях), розвиток кліща варроа просто фізично не може досягнути загрозливого стану раніше, особливо, якщо застосовувати зоотехнічний метод оздоровлення бджолиних сімей (вирізання трутневого розплоду) в розпал пасічного сезону. Слід констатувати, що присутність сітчастих днищ, або клейких планшетів в конструкції вуликів дозволяє підвищити ефективність як літніх так і осінніх заключних противарроатозних обробок бджіл.

Для успішного оздоровлення пасік від кліщів варроа необхідно свідомо та планово не тільки в одному пасічному сезоні для літніх та осінніх обробок застосовувати принаймні дві різні діючі речовини але і застосовувати одні і ті ж діючі речовини не більше двох – трьох сезонів. Виходячи з практичного досвіду, винятком може бути тільки використання амітразу виключно для заключних осінніх обробок.

Прикладом успішного комбінованого підходу до оздоровлення пасік може бути використання зоотехнічного методу боротьби з варроатозом (1-3 разове вирізання трутневого розплоду в період травня-червня), використання акарацидних смужок (чергуючи різні діючі речовини), або методу фумігації (тау-флювалінатом, щавлевою кислотою з тимолом 4 рази через 3 дні) в серпні і використання методу фумігації (амітразом 2 обробки) в пізньоосінній безрозплідний період.

Доволі часто приходиться відповідати пасічникам на запитання: «Коли і яким препаратом потрібно проводити весняні проти варроатозні обробки бджіл?» Відповідь однозначна – весняні проти варроатозні обробки непотрібні, оскільки за умови відсутності у гнізді бджіл в зимовий період розплоду розвиток і збільшення кількості кліщів варроа не відбувається. З іншого боку, слід завжди пам’ятати, що будь-яка додаткова (зайва) обробка бджіл хімічними препаратами знижує як загальний так і поверхневий тканинний імунітет бджіл, підвищує ризик появи інфекційних захворювань, зменшує довговічність робочих бджіл та маток, яйценосність маток, життєздатність сперматозоїдів у трутнів. Тому кількість таких обробок повинна бути, по можливості, мінімальною, безпечною для бджіл і максимально ефективною. Найкращий час для успішного лікування бджіл від варроатозу – безрозплідний період осені (в окремих форс-мажорних випадках навіть зимовий період відлиг, коли частково, або повністю розпадається клуб бджіл). І метод фумігації в цей період є незамінним, як один із найбільш безпечних для бджіл, ефективних та продуктивних. Тому пасічникам в осінній період потрібно приділити максимально можливу увагу та дисциплінованість для якісного оздоровлення своїх бджіл від варроатозу. Провівши дослідження кількості кліщів варроа визначити їх залишкову числову характеристику.

Якщо в силу форс-мажорних обставин кількість кліщів варроа в бджолиних сім’ях весною складає понад 3%, противарроатозні обробки в цей період повинні проводитись після заміни бджіл, що вийшли з зими в період до початку товарного медозбору за визначеними принципами згідно розроблених рекомендацій до використання тих чи інших препаратів за відомими методиками.

Необхідно вкотре наголосити і підкреслити на необхідності дотримання пасічниками правил безпеки при використанні методу фумігації та інших методів противарроатозних обробок. Випаровування через фумігатори (а також методом зрошення, аерозольним методом, акарацидними смужками і т.п.) тих чи інших діючих речовин, які людина застосовує для лікування варроатозної інвазії бджіл є небезпечними для людини. Тому необхідно обов’язково використовувати засоби захисту слизових перш за все органів дихання та очей при роботі з фумігаторами. Найкраще задачу виконують армійські протигази, або універсальні протигазові респіратори різних моделей зі змінними фільтрувальними елементами, що призначені для видалення з повітря парів органічних кислот. Заборонено під час обробок палити та приймати їжу. Перевозити фумігатор після використання потрібно з повністю охолодженим розжарювачем, бажано за межами кабіни водія та пасажирів в герметичній упаковці, зберігати в нежитлових приміщеннях. При дотриманні всіх правил безпеки метод фумігації є цілком безпечним для людини, безпечним для бджіл та дає можливість інтенсифікувати димові методи обробок бджіл, як аналоги, що використовували пасічники України до 2006року та продовжують використовувати й зараз.

Добре відомі факти міграції кліщів варроа з сімей та пасік з високим рівнем кліщів варроа до сімей своєї пасіки чи інших пасіках з їх меншим рівнем. Тому чи не най проблематичним завданням в питанні ефективної боротьби з варроатозом бджіл є організація синхронної (одночасної) обробки всіх пасік одними і тими ж препаратами що знаходяться в радіусі інтенсивного льоту бджіл. Таке завдання може бути під силу об’єднанням пасічників на примір Спілок чи виробничих кооперативів.  Подібна успішна практика відома в країнах з високим рівнем організації галузі бджільництва. За відсутності централізованої координації обробок доцільно свідомим пасічникам за домовленістю з колегами в окремому населеному пункті ініціювати одночасне проведення лікувальних заходів.

Дана публікація призвана озброїти пасічників необхідними знаннями та допоможе зробити крок в потрібному напрямкові, щоб не перетворювати боротьбу з варроатозною інвазією бджіл на виснажливу битву з варроа деструктор.

Тираж 500шт

ВО редколегії: Гайдар В.А., Папп В.В., Керек С.С.

При використанні матеріалів бюлетенів посилання обовязкове.

Розповсюджується безкоштовно

В. Папп

відділ розведення та селекції карпатських бджіл

 ННЦ. «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича»